Даніель Кардарополі


Сучасні концепції збереження параметрів гребеня


Як з гістологічної, так і з анатомічної точки зору, структура альвеолярної кістки залежить власне від зубів і формується відносно до їх прорізування, а її топографія визначається формою зубів та віссю їх прорізування. На першому етапі ремоделювання щічних та лінгвальних стінок лунок видалених зубів зріла кістка резорбує внаслідок браку живлення з боку пародонтальної зв’язки і заміщується незрілою – так званою хвилястою кісткою. Внаслідок цього вертикальні та горизонтальні параметри стінок лунки зменшуються. Їх резорбція може призводити до естетичних та функціональних ускладнень, які, в свою чергу, можуть впливати на майбутню імплантацію, оскільки для коректного позиціонування імплантата необхідна наявність адекватного об’єму кістки гребеня. Сучасний підхід полягає у заповненні лунки аугментаційним матеріалом безпосередньо після видалення зуба, замість того, щоб залишати її для спонтанного загоєння, з подальшим проведенням направленої регенерації кістки. В літературі представлено різні техніки збереження післяекстракційних лунок, у тому числі з використанням бар’єрних мембран, тривимірних матриць та кісткових замінників. При цьому сьогодні широко використовується техніка відкритого загоєння у поєднанні з відповідною пластикою м’яких тканин з біологічною інтеграцією біоматеріалів
Практична частина на свинячих щелепах.