Массімо Сіміон


Довготерміновий успіх імплантатів в регенерованій кістці

Техніка направленої регенерації кістки довела свою ефективність та прогнозованість при лікуванні периімплатних дефектів та дефектів альвеолярного гребеня.

Період розвитку цієї техніки почався в 1989 році завдяки відомим дослідженням Dr. Dahlin на щурах та кролях і продовжився в 1996, коли було кінцево визначено саму хірургічну процедуру. Наступні 5 років результати підтверджувались ретроспективними та перспективними довготривалими клінічними дослідженнями. Починаючи з 2001 було запроваджено імплантати з новою, більш шорсткою чи пористою поверхнею, що збільшило ризик акумуляції відкладень і периімплантних запальних процесів в тканинах у випадку оголення поверхні імплантата над рівнем кістки. Це часте явище якщо регенерація кістки є незавершеною або на рівні гребеня відбувається процес ремоделювання. Тому при застосуванні техніки направленої регенерації кістки краще використовувати імплантати з гладшою поверхнею або гібридні імплантати.

Завдання лекції:

  1. оцінити довготривалий прогноз при встановленні імплантатів в регенеровану кістку
  2. як може впливати поверхня імплантата на довготривалий успіх імплантації
  3. як прогнозовано застосовувати регенеративні техніки